Справжня педагогічна мудрість полягає в тому, щоб
постійно одухотворяти дитину бажанням бути хорошою. Потрібно знати дитину,
знати її силу і слабкості, розуміти її думки, переживання, бережно доторкатися
до її серця.
В.
Сухомлинський.
Свою
педагогічну діяльність я розпочала в 1984 році, працюючи вихователем групи
продовженого дня. На даний час працюю вчителем початкових класів у Сокальській
ЗШ І-ІІІ ст.№5, класний керівник 2 класу.
Педагогом стала
за покликанням, тому часточку свого серця, своєї душі віддаю вихованцям.
Керуюся принципом – полюби дитину такою, якою вона є і водночас, допоможи їй
стати кращою. Щораз, переступаючи поріг школи, думаю, як провести урок, щоб моє
слово дійшло до розуму і до серця кожної дитини. Адже важливо не лише навчити
учнів читати і писати, а й сприяти розвитку творчого мислення та
інтелектуальних здібностей.
Одне з
основних завдань вчителя – навчити дітей міркувати, грамотно висловлювати свою
точку зору, самостійно приймати
рішення, не боятися задач з багатьма варіантами
відповідей.
В.
Сухомлинський писав: «Кожна дитина – це особливий неповторний світ». Немає двох
дітей однакових за мисленням, за сприйняттям навколишнього світу, за
індивідуальними особливостями розуму, волі, характеру. Тому до кожної дитини
здійснюю індивідуальний підхід. Допомагаю дітям пізнати великий і складний
навколишній світ, самоутвердитися в ньому. Одним з найдоступніших шляхів до
цього вважаю творчість. На кожному уроці прагну підтримати і розвинути
самовираження, творчість учнів. На уроках працюю так, щоб формувати стійкий
інтерес у поєднанні з емоційним, раціональним та ефективним навчанням.
Намагаюся будувати урок так, щоб кожен учень почувався дослідником, який
самостійно здобуває знання, має змогу зіставляти, порівнювати, шукати і
знаходити істину.
Виконуючи
різноманітні завдання, що стимулюють розвиток інтелектуально-творчих задатків,
кожна дитина має змогу реалізуватися в тій чи іншій діяльності, розкрити свої
здібності, виявити й показати найменші досягнення та успіхи. Учням подобаються
такі види діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, фантазування,
виявляти ініціативу й самостійність, спільно приймати рішення, робити вибір і
відповідати за нього.
Не менш важливим
є виховання моральних цінностей у дітей, прищеплення любові до рідної природи.
Тому часто уроки з предметів «Природознавство», «Літературне читання» проводжу
серед природи.
Я працюю над
проблемою «Шляхи удосконалення розвитку зв’язного мовлення молодших школярів». Робота розвитку зв’язного мовлення учнів
початкових класів включає такі основні напрямки:
-
удосконалення звуковимови учнів і підвищення їхньої вимовної
культури;
-
збагачування словникового запасу молодшого школяра;
-
розвивати вміння вживати
слова у властивому для них значенні;
-
вчити послідовно і логічно викладати думку;
-
допомагати оволодіти нормами українського літературного
мовлення.
Шляхи, якими
реалізовую обрану методичну проблему:
-
розробки уроків з використанням інтелектуальних технологій
навчання;
-
оформлення і використання на уроках диференційованого
дидактичного матеріалу тренуючого, перевіряючого і контролюючого характеру;
-
розробки, видання навчальних посібників;
-
проведення ілюстративних уроків;
-
проведення позакласних заходів.
Значну увагу
на уроках приділяю вибору методів навчання, використанню нетрадиційних форм
проведення уроків.
Практикую
урок-змагання, урок-рольову гру, урок-марафон, урок- гру «Що? Де? Коли?»,
урок-казку, урок-екскурсію, урок-фантазії і мислення. На уроках розвитку зв’язного мовлення
використовую нетрадиційні форми роботи: складання діалогу, написання листа до
друга, до рідних.
Народна китайська мудрість вчить: «Я чую і забуваю, я бачу і пам'ятаю, я
роблю і розумію». Ось чому надзвичайно важливо використовувати саме активні
методи, які дають змогу залучити до процессу навчання всіх учнів класу в
залежності від фізіологічних і психологічних даних.
Сучасні активні методи навчання передбачають роботу в малих динамічних
группах. Це заохочує учнів до самостійного дослідження навчального матеріалу,
до взаємного спілкування один з одним. Поєдную колективні, групові та
індивідуальні форми. З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності,
диференціації навчання використовую
інноваційні методи: «мозковий штурм»,
«мікрофон», «дискусії», тестові
завдання. Ці методи застосовую під час пошуку інформації, підготовки диспутів,
вивчення і повторення змісту уроку. Застосовую елементи випереджуючого,
проблемного навчання при роботі з обдарованими дітьми, метою якого є спонукати
учнів до мислительного, творчого процесу, до того почуття радості, яке
переживає творець і винахідник.
Важливою формою у навчально-виховному процесі є екскурсії в природу.
Екскурсії – організований активний, цілеспрямований процес, який дає учням
можливість сприймати предмет і явище в природних умовах безпосередньо органами
чуття. Під час екскурсії в учнів формується вміння зіставляти, порівнювати,
виділяти форми, забарвлення і характерні особливості об'єктів.
Розвиток творчої особистості учня, можливості
проявити свою індивідуальність допомагають позакласні заходи і предметні тижні.
При підготовці учні готують художньо-мистецькі композиції, проводять виставки,
конкурси, вернісажі.
Одне з першочергових завдань сучасної школи – озброїти учнів уміннями і
навичками вільного володіння мовою. Тому провідним завданням уроків української
мови є удосконалення усного і писемного мовлення. Для цього підбираю такі види
навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, міркувань.
Мої учні були призерами районних конкурсів.
Беру активну участь у методичній роботі школи та району: голова
окружного і шкільного методоб'єднання класних керівників, член шкільного
методоб'єднання вчителів початкових класів, член творчої групи вчителів
початкових класів, член групи «Творчий неспокій», виступаю на
науково-практичних конференціях, на педчитаннях, ділюся досвідом роботи. Самостійно
видала збірку «Дидактичний матеріал на
уроках розвитку мовлення».
Немає коментарів:
Дописати коментар